Словник синонімів української мови. 2014.
неприпустимий — а, е. З яким не можна миритися, згоджуватися, якого не можна допускати; недопустимий, нетерпимий … Український тлумачний словник
неприпустимий — прикметник … Орфографічний словник української мови
злочин — у, ч. 1) Суспільно небезпечна дія (чи бездіяльність), що чинить, заподіює зло людям. 2) Неприпустимий, ганебний вчинок. || Неправильна, шкідлива поведінка. Міжнародні злочини. •• Посадо/вий зло/чин злочинні дії, що здійснюються посадовими особами … Український тлумачний словник
злочинний — а, е. 1) Який є злочином, містить злочин (у 1 знач.). 2) Який чинить, учинив злочин (у 1 знач.). 3) Який заслуговує на осуд; неприпустимий … Український тлумачний словник
кричущий — а, е. 1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до кричати 1). 2) прикм., перен. Який викликає крайнє незадоволення, обурення; неприпустимий. Кричуща несправедливість … Український тлумачний словник
неприпустимість — мості, ж. Абстр. ім. до неприпустимий … Український тлумачний словник
неприпустимо — Присл. до неприпустимий … Український тлумачний словник
неприпущенний — а, е. Те саме, що неприпустимий … Український тлумачний словник
грубий — I 1) (погано оброблений, позбавлений витончености), простий; незграбний, недоладний, неоковирний (перев. про меблі, споруди) 2) (який поводить себе нечемно; також про вдачу, поведінку тощо), нечемний, неввічливий, неґречний, неделікатний,… … Словник синонімів української мови
недозволенний — прикметник неприпустимий … Орфографічний словник української мови
